Пінка з фольгою: який бік вибрати і чи важливе її використання?

Більшість туристів-аматорів щоразу, коли беруть із собою туристичну пінку з фольгою в похід, задаються питанням: якою ж стороною її таки класти — фольгою вгору чи вниз? Давайте раз і назавжди вирішимо цю дилему, також відповівши на запитання, чи взагалі потрібна фольга чи ні?

Емпірика та цифри

Коефіцієнти теплопровідності, що надаються виробниками для товстого, тонкого або іжевського каремату, на жаль, абсолютно не дають нам повного уявлення у тому, скільки тепла зберігається у момент, коли турист у ньому спить. Причина проста - ми зовсім нічого не знаємо про те, яку тепловодність мають спальник і термобілизна, що використовуються людиною. З цього випливає, що необхідно отримувати інформацію емпіричним шляхом.

Для експерименту знадобиться цифровий термометр, яким необхідно зробити замір зверху та знизу килимка для туризму з метою отримання даних про теплопровідність спальника, термобілизни та невеликого шару підшкірного жиру людини загалом. Як піддослідні екземпляри були відібрані три туристичні пінки: тонка 2 мм, стандартна іжевська 8 мм і кемпінговий туристичний килимок, що самонадувається, 45 мм. Розкладемо їх на бетонній підлозі і дамо полежати добровольцю на випробуваних карематах у спальнику та термобілизні.

Використані дані:

• Температура бетонної підлоги (4-5^проС)
• Температура між людиною та килимком (залежить від обраної пінки)
• Внутрішня температура організму (36,6^проС)

У момент, коли людина знаходиться на одному з килимків, двічі здійснюється замір температури: під пінкою, а також між пінкою та спальником. Це, нагадаємо, робиться для визначення цифр, здатних нам дати уявлення про сумарний коефіцієнт теплопровідності підшкірного жиру людини, термобілизни та спальника.

У результаті вдалося отримати дуже цікаві дані:

• Туристичний килимок товщиною в 2 мм рятує лише від 8^проЗ перепаду. Спати на такій пінці дуже холодно, зігрітися практично неможливо. За попередніми підрахунками тепловий потік від людини становить приблизно 150 Ватт/м², з яких 75 Ватт іде в землю. Враховуючи той факт, що людина під час сну чи спокою виділяє 100 Ватт теплової енергії, результат у 75 Ватт явно вказує на те, що людина замерзне;
• Килимок, що самонадувається товщиною в 45 мм дає 26^проЗ перепаду. Безумовно, спати на такому карематі набагато тепліше та приємніше. Тепловий потік від людини складає в даному експерименті 40 Ватт/м², з яких всього 20 Ватт йде в землю, а це прямо вказує на те, що спати на ньому дійсно тепло;
• Іжевська пінка завтовшки 8 мм дає 18^проЗ перепаду. Спати на ній, безумовно, тепліше та комфортніше, ніж на тонкій піні в 2 мм. Тепловий потік від людини в цьому випадку становить 90 Ватт/м², з яких близько 40 Ватт іде в землю, що дає очевидну перевагу, адже іжевські килимки з ППЕ завтовшки вже 10 або 12 мм забезпечують рівень комфорту , що перевищує самонадування карематів в 1,5 рази.

Ефективність фольги: знизу чи зверху?

Як відомо, у природі тепло передається трьома способами:

• конвекція (переміщення вітром нагрітого повітря назовні);
• дифузія (розповсюдження однієї речовини або стану в іншу при їх дотику);
• радіаційна теплопередача або теплове перенесення (передача більш холодному тілу теплової енергії від гарячішого).

Що дає застосування у похідних умовах пінки з фольгою? Вона, звичайно, не може нічим допомогти ні з конвективною, ні з дифузійною теплопередачею з тієї простої причини, що фольга ефективна лише при радіаційному тепловому перенесенні, яке може виникнути у прозорому для випромінювання середовищі. І до них, як можна здогадатися, ніяк не належать ні термобілизна, ні спальник, ні, тим більше земля — вони не мають радіаційної теплопередачі. Отже, фользі усувати нічого, з чого й витікає її неефективність.

Радіаційне теплове перенесення можливе лише, коли між спальником і килимком для туризму є повітряний прошарок, що є прозорим середовищем, або між тілом людини і землею є такий прошарок. Але, у

Зважаючи на те, що людина лягає прямо на килимок і між ними ніякого повітряного простору не залишається, можна зробити висновок, що фольга у питанні зниження тепловіддачі взагалі не працює.

Навіщо потрібна фольга на пінку?

Передбачимо Ваше запитання та спробуємо припустити, що таким чином виробник хоче захистити туристичний каремат від промокання. Але, знаючи властивості сучасних матеріалів, що застосовуються в процесі виробництва килимків для походу, які в принципі не намокають (наприклад, славнозвісні іжевські каремати при зануренні на метрову глибину на 96 годин вбирають менше 1% вологи), і цей момент важливості фольги можна сміливо ставити під сумнів.

Однак все ж таки хочеться дізнатися, яким саме чином пінка з фольгою може допомогти туристові за прямим призначенням — усунути радіаційну теплову передачу і покращити теплоізоляційні властивості від землі? Наприклад, під такий каремат можна підкласти різну суху траву, очерет або тонкі довгі гілки — це дозволить створити достатній повітряний простір, що, безперечно, зіграє тільки в плюс, тому що повітря є чудовим утеплювачем і через нього методом радіаційної теплопередачі чудово переноситься тепло. У разі фольга усуває радіаційний теплообмін, забезпечуючи певний рівень комфорту людині. Якщо апелювати цифрами, то за наявності зазору товщиною 20 мм (те ж трава, гілки, очерет) на карематі в 2 мм теплоізоляція становить 17^проС, що у відсотковому співвідношенні корисності становить 18% і це можна вважати добрим результатом.

Якою стороною класти?

Незважаючи на мало надихаючі дані, постараємося таки відповісти на це питання. Якщо повітряний прошарок відсутній, туристичний килимок краще укладати фольгою вниз, щоб захиститися від вологи, що йде знизу. Якщо повітряний зазор є, класти рекомендується фольгою вгору.

Однак у більшості випадків укладання каремату фольгою вниз буде правильніше, щоправда, у нормальних туристичних походах не потрібно розраховувати на її магічні теплозахисні властивості — турист частіше спить у наметі, де відсутні будь-які повітряні прошарки, тому фольга ніякої користі не дасть. Єдине, у чому ймовірна користь такої пінки — вологозахист, як писалося вище.

Висновки

Не можна сказати, що пінка з фольгою — річ марна, але й не панацея, здатна на 100% захистити Вас від холоду та промерзання. Вона може стати в нагоді у випадку, якщо турист не хоче навантажувати себе досить важким килимком, що самонадувається, і готовий витратити час на спорудження повітряного зазору. Але, якщо чинити розум, достатньо взяти з собою в похід іжевську пінку, яка і від вологи захистить, і забезпечить відмінну теплоізоляцію, і вага має невелику (в середньому — 400-600 грам).